Шановні батьки та учні 1-В класу!
           Вересень починається святом знань, просвіти, науки. Перший шкільний день, перший урок, перші вчителі. Наче все вперше – і слово, і музика, і дзвони душі. У цей святковий і, по суті новітній день кожна мати чи батько, дідусь чи бабуся прокинеться як найраніше, аби неодмінно провести свою дитину до школи – якщо не за ручку, то ідучи поруч, або проведе поглядом і стоятиме довго – аж до поки видно її дитя.            І в цей чарівний час, дозвольте від щирого серця привітати усіх вас із традиційним святом першого дзвоника – Днем знань, який відкриває світ пізнання та сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації, святом молодості та надії і насамперед ваших діток, які вперше у житті переступають поріг школи і будуть підкоряти вершини знань.

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ УКРАЇНО!!!

Україно , в паростках надій ,

Із широкою , як степ душею

В думі сивій , волі молодій –

Переймаюсь долею твоєю.

Труд найтяжчий задля тебе – мій,

Шлях найкращій – у струнких  раїнах ,

Мрій не маю без вишневих мрій.

Весь мій світ – ти. Ненько  Україно.

24 роки незалежності.  За цей час здобуто немало перемог і  зазнано чимало втрат. Зроблено немало помилок . Але , набувши безцінного досвіду ми рухаємось вперед.

Ми маємо все необхідне щоб здійснити мрії багатьох поколінь українців – жити в сильній передовій державі.

Головне , що нам потрібно  це впевненість у власних силах, віра в успіх і майбутнє України. І саме тому, в цей святковий і знаменний День, хотілось би вклонити наші голови перед тими, хто честю і доблестю захищає нашу Україну, і вшанувати тих Героїв, які ціною власного життя подарували нам мирне небо над головою.

ВІТАЮ ВСІХ УКРАЇНЦІВ З ДНЕМ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРУ УКРАЇНИ ТА НАСТУПАЮЧИМ ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ!!!!

Поради батькам першокласників 2015/2016 н.р.

Педагогічна адаптація першокласників до навчання в школі: поради для батьків

Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап у її житті, адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності, а й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки.

Змінюється соціальна позиція: був дитиною, тепер став школярем; змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов'язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права і обов'язки дитини, її зв'язки з навколишнім середовищем. Зі вступом до першого класу змінюється життя дитини: все підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.

Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-6 тижнів поступово підвищуються та стають стійкішими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність. Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя може мати різний перебіг.

Безумовно, першокласники, що відвідували дошкільні начальні заклади, значно легше адаптуються до школи, ніж ті діти, які перебували вдома, не звикли до тривалого перебування в дитячому колективі, певного сталого режиму. Починаючи з перших тижнів навчання у 1 класі, діти поступово віддаляються від батьків, хоча постійно відчувають потребу в підтримці та допомозі дорослої людини.

Стосунки з батьками, склад сім'ї та взаємини між її членами мають значний вплив на учня. Зі вступом дитини до першого класу в батьків з'являється новий статус – батьки першокласника, а відповідно й ті проблеми, що вирішують батьки спільно з дитиною, і її радощі успіху, що переживаються спільно. Часто в розмові з батьками учнів 1 класу доводиться чути: "Ми пішли до першого класу...", "Нам задали вивчити вірш..." тощо. Вживання займенників "ми", "нам", свідчить про те, що всі питання шкільного життя є для батьків і дитини спільними.

Переживаються разом і перші шкільні труднощі – адаптація дитини до навчання в школі. Як допомогти їх подолати? Як знайти спільну мову з учителем і однокласниками? Що зробити для того, щоб першокласник не втратив інтерес до навчання? На ці та інші питання ми спробуємо відповісти, подавши певні поради для батьків першокласників. Почнемо з розкриття першої проблеми – у чому полягає сутність поняття "адаптація до школи", які рівні адаптації існують. Згідно з педагогічним словником, адаптація – це пристосування дитини до умов і вимог школи, які для неї є новими порівняно з умовами дитячого навчального закладу і сім'ї в дошкільному дитинстві. У психолого-педагогічних дослідженнях визначаються та характеризуються три рівні адаптації. З метою визначення того рівня, на якому перебуває ваша дитина, подаємо їх зміст і основні показники.

Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом; розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.

Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників. Зрозуміло, що є досить тісний причино-наслідковий зв'язок між рівнем адаптації школяра і системою тих чинників, умов, у яких він виховувався.

Щоб першокласнику легше навчалося, а Вам легше було допомагати в цьому, пропонуємо поради для батьків.

Перші 4 – 6 тижнів у школі для першокласників найважчі, тому батьки повинні допомогти своєму маленькому учневі адаптуватися до нових умов. Уранці будіть дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити усмішку на вашому обличчі та почути ваш лагідний голос. Не потрібно смикати дитину через дрібниці та підганяти її з самого ранку. Щоб не виникало поспіху, розрахуйте час, необхідний для того, щоб зібратися першокласнику до школи. Якщо він не встигає, наступного дня розбудіть його трішки раніше.

Бажано погодувати дитину сніданком, але, якщо чомусь вона не хоче їсти, примушувати не варто. Краще дайте сніданок з собою. Дорогою до школи не говоріть фраз на зразок: "Дивись, не бешкетуй!" чи "Щоб сьогодні не було поганих оцінок!". Краще побажайте дитині успіхів та підбадьорте її добрим словом. Зустрічаючи зі школи, не закидайте запитаннями: "Що ти сьогодні отримав?" або "Сьогодні без поганих оцінок?". Дайте дитині змогу розслабитися. Якщо ж вона хоче поділитися з вами чимось важливим, не відмахуйтесь від неї, вислухайте, адже це не забере багато часу. Якщо маленький школярик чимось засмучений, не допитуйтесь про причину. Можливо, він розповість пізніше, або обережно поцікавтеся через деякий час самі. Ніколи не торгуйтесь, говорячи: "Якщо зробиш гарно уроки, я дам тобі...". Дитина може неправильно зрозуміти мету навчання, вона подумає, що, навчаючись, робить вам послугу, за яку отримує винагороду.     Прийшовши зі школи, дитина повинна пообідати та обов'язково відпочити. Не примушуйте її одразу сідати за уроки. На думку психологів, найкращий час для навчання – з 8 до12 години та з 16 до 18 години. Привчіть першокласника займатися саме в цей час. Пам'ятайте, що є періоди, протягом яких йому навчатися складніше: маленький школярик втомлюється, у нього знижується працездатність. Для першокласника це перші 4-6 тижнів навчання, кінець першого семестру, перший тиждень після зимових канікул та середина другого семестру. Присвячуйте своїй дитині хоча б півгодини в день, щоб вона відчувала, що ви її любите та цінуєте. Не забувайте, що першокласники – це ще маленькі діти, які люблять погратися, послухати казку чи колискову на ніч, або щоб їх просто потримали на руках. Все це допоможе їм зняти напруження, почуватися спокійно та впевнено.

Розумову зрілість дітей шестилітнього віку характеризує нормальний інтелект і застосування його в школі: дитина протягом уроку може сидіти спокійно, підкорятися правилам, що панують у дитячому колективі, успішно соціально адаптуватися у школі, подолавши та звикнувши до нових форм людських стосунків. Дитина в початкових класах має бути наполегливою. Батькам варто заохочувати її прагнути успіху, непомітно й ненав'язливо допомагаючи. У міру свого розвитку та зрілості діти привчаються логічно мислити, звикають глибоко розуміти тему, знаходити її роз'яснення, привчаються критично осмислювати прочитане чи побачене. Протягом цього періоду батьки мають утримуватися від авторитарного ставлення до дитини, а їхні стосунки будуватися на діалогах – як рівний з рівним.

Дитині шкільного віку, починаючи з 1 класу, необхідно забезпечити робоче місце чи кімнату. Аби школяр працював зосереджено, не треба відкривати його від занять для якоїсь хатньої справи, варто прибрати відволікаючі фактори (телевізор, комп'ютер). У кімнаті, де дитина готує уроки, робоча лампа повинна мати потужність 100 вт і стояти ліворуч. Не можна використовувати неонові лампи. Телевізор дуже стомлює зір, тому батьки мають стежити, аби їхня дитина дивилася його на відстані 2-3 метрів, а у вихідні не проводила увесь день перед екраном, а переглядала тільки найцікавіші дитячі передачі. Батьки мають закріпляти й удосконалювати у шестилітньої дитини елементарні гігієнічні навички, які вона одержала за шість років свого життя. Вони повинні стежити, щоб шкільний одяг після школи був ретельно складений чи розвішений, черевики або туфлі почищені, комірець та манжети сорочки – чисті.

Дітей шестилітнього віку необхідно привчати самостійно щовечора митись у ванні або під душем теплою водою з милом. Не кожна дитина, котра досягла шкільного віку. Вміє правильно сидіти чи лежати, а це призводить до неправильного формування скелета. Тому на ліжко необхідно класти твердий матрац без м'яких та важких подушок.

Дитину треба вчити правильно сидіти за столом чи партою. Підручники та зошити носити в ранці за спиною, щоб запобігти розвитку сколіозу.

Успішність шестилітньої дитини у школі не завжди відповідає ступеню її обдарованості. Одні діти мислять повільніше й "гальмуються", якщо вчитель дуже наполегливий, а деякі не завжди вміють висловлювати власну думку, навіть якщо вона правильна. У цьому віці діти бувають непосидючі, мрійливі, а бувають і ліниві.

Важливо, щоб батьки, особливо на першому році навчання дитини, підтримували постійний зв'язок зі школою. Аби знати, як проявляє себе дитина, які в неї проблеми. Неправі ті батьки, які змушують дітей після уроків у школі годинами займатися музикою, шахами, або чимось іншим у чотирьох стінах без свіжого повітря. Діти-відмінники з блідним обличчям та слабким здоров'ям навряд чи будуть щасливими в житті. Лікарі, батьки, вчителі зазначають, що діти підростають або влітку, або після канікул, проведених у горах навіть узимку. Сонце, повітря, вода, ультрафіолетові промені відіграють неабияку роль у фізичному розвитку дитини.

Пам’ятка для батьків  першокласників

Дитина дошкільного віку сприймає лише ігрове навчання, у якому активну участь беруть і батьки. Навчання має бути систематичним: краще 10-15 хвилин щодня, ніж 1 -2 години у вихідні дні. Необхідно враховувати принцип «від простого до складного», тобто не можна відразу навчити дитину всього, що знає та вміє дорослий, кожний новий елемент додається поступово, коли попередні знання й уміння вже засвоєно. Не забувайте оцінювати успіхи, а в разі невдач схвалюйте дії дитини словами: «Якби ти зробив так (показати, пояснити), то було б ще краще». Заняття та ігри з дитиною слід проводити в невимушеній обстановці, наприклад по дорозі в дитячий садок {«Що змінилося?»). Пам'ятайте! Діти емоційно чутливі, тому якщо ви не бажаєте гратися або погано почуваєтеся, краще ' відкладіть заняття. З поганим настроєм не грайтеся з дитиною, оскільки користі це не принесе. Ігрове спілкування має бути цікавим для малюка і для вас. У цьому випадку створюється позитивна атмосфера для засвоєння нового й подальшого розвитку малюка

1. З початку навчального року привчіть дитину про­кидатися раніше, щоби збирання до школи не пере­творювалось у щоденні хвилювання. Уранці будіть малюка спокійно, лагідно, з усмішкою на обличчі.  Не підганяйте. Розраховувати час — ваш обов'язок; якщо ви цю проблему не розв'язали — провини дитини немає.

2. Обов'язково привчіть малюка зранку снідати. Це важливо, аби запобігти хворобам шлунка.  Давайте   дитині    в    школу   бутерброд,   фрукти; там вона перебуває тривалий час, витрачає багато сил й енергії.

3. Привчіть збирати портфель напередодні увечері. Перевірте, чи не забуто чогось важливого. Запи­тайте дитину, чи не передавав учитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час вона при­вчиться сумлінніше ставитися до своїх обов'язків І стане більш зібраною.

4. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успі­хів, скажіть кілька лагідних слів (без застережень на кшталт «Дивись, поводься гарно!», «Щоб не було поганих оцінок» тощо). У дитини попереду— важка праця.

5. Зустрічаючи малюка зі школи, забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?». Краще запитайте: «Що ново­го ти сьогодні дізнався?» Дайте дитині можливість розслабитися (згадайте, як особисто вам буває важко після напруженого дня). Коли вона збуджена і хоче з вами чимсь поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте свого школярика.  Обідній час — зручний момент для невимушеної розмови. Школяр може розповісти про свій ро­бочий день І в такий спосіб звільнитися від психо­логічного напруження. Якщо дитина замкнулася в собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, хай заспокоїться. Потім вона сама все розкаже.  Зауваження вчителя вислуховуйте особисто, уника­ючи присутності дитини. Не поспішайте влаштову­вати сварку. Говоріть із малюком спокійно.

6. Не варто навантажувати першокласника по­зашкільною діяльністю від самого початку на­вчального року. Спорт і заняття в гуртках, звісно, корисні для загального розвитку, але спочатку переконайтеся, що в дитини вистачить на це сил і часу. Початок навчального року — період стресу, і перевантаження можуть тільки зашкодити.

7. Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) час для спілкування з дитиною. Для вас особливо ма­ють бути важливими справи вашого першокласни­ка, його радощі й невдачі.

8. Важливо, щоб у сім'ї панувала єдина тактика спіл­кування дорослих із дитиною. Усі непорозумін­ня щодо виховання вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом. Не завадить почитати літературу для батьків. Там ви знайдете чимало корисного.

9. Завжди будьте уважними до стану здоров'я вашого малюка. Головний біль, погане самопочуття — найчастіше це об'єктивні показники втоми, перевантаження.

10. Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко минає, його місце заступає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддавайтеся спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на малюка чи порівняння з іншими можуть розвинути в нього комплекс неповноцінності. Навпаки, навіть коли в дитини щось не виходить, треба похвалити її, дати малюкові невеличкий перепочинок і знову повернутися до виконання завдань.

11.У жодному разі на ваші взаємини із сином чи донь­кою не повинна впливати успішність. Гарні довірчі стосунки й усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх від самого початку нового навчального року.

12. Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете й підтримаєте.

Робота обдарованих учнів 7-Б класу. Проекти

День слов'янської писемності і культури

          Щорічно 24 травня в усіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності.

  У цей день православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, які були православними ченцями і створили слов’янську абетку у грецькому монастирі.

   В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 р. і відзначається щорічно 24 травня.

Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу.

      Слов’янську писемність було створено в IX ст., близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Згодом було створено дві абетки – глаголиця і кирилиця.

      Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце в усіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX ст., разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. 1863 р. на Русі було прийнято постанову про відзначення пам'яті святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).

      Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

      Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

      Крім України, День слов’янської писемності і культури святкують також у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.

В усмішці поєднано усе

Коли я сміюся, це постійно значить, що життя триває далі. Найпотрібніший з моїх відносних рефлексів, що б я без нього робив?!

Макс Фрай

   

     1 квітня всі люди веселяться, бо цей день називається Сміхом. Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської — святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Того дня дівчата дурили людей, аби верховодити майбутнім чоловіком. Для цього дня маємо приповідку: «Першого квітня — брехня всесвітня!».

    Саме сьогодні у цей веселий і святковий День наші учні МЗОШ № 56 6- А класу Мостовик Руслана і Ніколаєнко Станіслав мали змогу брати участь в обласному конкурсі читців українського гумору та сатири «Сміхослов» у приміщенні Будинку вчителя. Організаторами як завжди були управління у справах сім’ї, дітей та молоді міськвиконкому, фонд «Дітям України», Народний Рух України, департамент освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації. Метою цього конкурсу було відродження традицій українського гумору та сатири.
    У конкурсі брали участь діти двох номінацій молодшої та старшої вікової групи. Наші учні були в першій групі. І як завжди наша школа показала свій справжній талант, мистецтво слова, виразності, артистичності та емоційності. Ніколаєнко Станіслав із гуморескою Павла Глазового «Бобина» та Мостовик Руслана – «Найкраща мова» показали справжню креативність. Підготовкою цих талановитих учнів займався вчитель світової літератури Ісаєв Віталій Олександрович, який також показав майстер-клас на конкурсі читців прочитавши гумореску Остапа Вишні «Ярмарок» і посів І місце. Допомагала у підготовці також їх класний керівник Старкова Олена Віталіївна, яка й надихнула на перемогу.
    Тому ВІТАЄМО наших учнів Ніколаєнка Станіслава і Мостовик Руслану із перемогою, які посіли почесне 3 місце в обласному конкурсі. Це лише початок, тому бажаємо нашим учасникам завжди бути на позитиві, творчих злетів і подальших перемог. Урочисте нагородження відбудеться 7 квітня в приміщенні фонду «Дітям України» об 14.00!
    Всім багато усмішок в житті, бо…

                                                   …вона, як сонце, веселить і гріє,
                                                Це – талісман наших думок і мрій.
                                               У ній любов і віра, і надія,
                                               Все це – поєднано у ній.

28 березня - День визволення Миколаєва від фашистських загарбників